Україна має тисячолітні традиції експорту зерна

Президент Української зернової асоціації Володимир Клименко заявив, що нашій країні необхідно нарощувати потужності зі зберігання зерна.

«15 років тому Україна виробляла 25 млн. тонн зерна, сьогодні — 60. Це більше ніж у два рази. У нас потенціал приблизно такий — я думаю, що череp 10-15 років ми будемо виробляти 120 млн тонн. Якщо ми вийдемо на ці врожайності, значить потрібно нарощувати в два рази потужності зі зберігання зерна на території України і потрібно в два рази збільшувати потужності з експорту — зазначив наш співрозмовник.

— Тому якщо хтось виділяє такі гроші, має якісь проекти, пов\’язані з інфраструктурою, це, безумовно, можна тільки вітати, цим потрібно займатися. У нас цілий ряд зернотрейдерів зайняті зараз тим, що будують нові елеватори і хочуть побудувати ще. Зараз підготовка йде, і це правильно». Саме підйомне устаткування з веб-сайту sv-e.com зможе допомогти у налаштуванні та запуску нових елеваторів.

На його погляд, можна вже говорити, що Україна закріплюється як світовий постачальник зерна.

«Україна цього року займе друге місце в світі з експорту зерна після США. Це колосальний результат. Він досягнутий в результаті роботи виробника, експортерів та всієї інфраструктури і уряду за останні 15 років. Друге місце в світі — це унікальне досягнення. І ми будемо рухатися далі».

Експерт Олександр Палій зауважив, що лідируючі позиції України в експорті зернових були зайняті ще кілька тисячоліть тому.

«Україна цього року, швидше за все, вийде на друге місце з експорту зернових, тобто займе своє законне місце, яке Україна займає вже десь 3 тис. років. Наприклад, 2.5 тис. років тому Україна, територія України, була головним постачальником зерна до Греції — ще тоді, в часи античності, і це постійно тривало. При Російської імперії 70% всього імперського зерна, яке йшло на експорт, було українським зерном, тобто основна частина.

Така ж ситуація на сьогоднішній день, абсолютно аналогічна, обумовлена ​​звичками суспільства працювати на землі і, власне кажучи, якістю виробництва. І звичайно, потрібні термінали, якщо ми говоримо, що врожайність може бути підвищена, ми отримаємо збільшення обсягів ще в кілька разів. Це потенціал величезний, і Україна має досить розвинену систему цих експортних можливостей зараз. Але, звичайно ж, їх потрібно розширювати на майбутнє », — заявив наш співрозмовник.

Він також підкреслив, що необхідно домогтися демонополізації ринку зерна.

«Тут важливо не тільки, щоб ці термінали були побудовані під держгарантії, а й щоб була максимальна їх демонополізація. Тому що у нас на сьогоднішній день складається така ситуація, що ринок монополізується — цей ринок, і це не завжди добре і для самих систем, тому що їм пропонують занадто конкурентні ціни. Тобто досить велика маржа.

Тому, якщо держава будує термінал, то було б ефективно будувати багато приватні термінали — тобто пустити максимальну конкуренцію в цю сферу, щоб не витрачати державні гроші. А по-друге, демонополізувати цей ринок, його монополізація в кінцевому підсумку шкодить і виробникові, і країні. Тому важко сказати, наскільки це ефективне рішення. Можливо і госинвестиции, і інвестиції під держгарантії, але мені здається, що основний акцент має робитися на заохоченні приватних інвестицій, тим більше, що у держави не надто багато грошей», — резюмував Палій.

За результатами зустрічі російського та українського прем\’єрів 15 жовтня Київ та Москва підписали домовленості про створення Причорноморського зернового пулу. Співпраця України, Росії та Казахстану в агросекторі важко переоцінити: для нашої країни, найбільшого імпортера Європи, відкриваються нові ринки. А створення нових логістичних і маркетингових ланцюжків піде на користь аграріям трьох країн.

Нагадаємо, що Україна продовжує займати лідируючі позиції у світовому експорті зернових — держкомпанія отримала офіційний статус партнера продовольчої програми ООН, чим забезпечила собі доступ до нових каналах збуту зерна.

Відзначимо також, що українська суднобудівна і портова галузь також готується приступити до роботи в програмі державно -приватного партнерства. Для цього українські порти готують техніко-економічні обгрунтування з метою залучення інвестицій. Це дозволить вивести сектор на новий виробничий рівень, істотно підняти обсяги вивантаження — вантаження, налагодити високий рівень інфраструктури і добре поповнити скарбницю.

Технологии Blogger.